Урок № 10

 Тема уроку : Забезпечення охорони навколишнього середовища підприємствами автомобільної галузі. 

розробити конспект 

Автомобільний транспорт відноситься законодавством України до єдиної транспортної системи держави. До складу автомобільного транспорту входять: 1) підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти; 2) авторемонтні і шиноремонтні підприємства; 3) рухомий склад автомобільного транспорту; 4) транспортно-експедиційні підприємства; 5) автовокзали і автостанції; 6) навчальні заклади; 7) ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади; 8) інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту (ст.21, ст.30 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 р., Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р.). В галузі автотранспорту використовуються такі природні ресурси, як: 1) атмосферне повітря; 2) землі відповідної категорії (ст.71 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. та ст.31 Закону України «Про транспорт»); 3) води, що можуть використовуватись для потреб автомобільного транспорту. Тому сфера правового регулювання діяльності автомобільного транспорту розповсюджується і на екологічне право та законодавство, а правовідносини набувають природоресурсного характеру. Так, національним законодавством встановлено, що автомобільний транспорт може використовувати водні ресурси лише на праві користування (ст.6 Водного кодексу України), а використання земель автомобільного транспорту може здійснюватись як на праві державної, комунальної, так і на праві приватної власності (ч.2 ст.67 Земельного кодексу України). Використання природних ресурсів автотранспортною галуззю здійснюється і для відведення у навколишнє природне середовище викидів та скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, фізичних та біологічних впливів, які утворюються в процесі діяльності автомобільного транспорту. Особливості діяльності цього виду транспорту обумовлюють врахування вимог, встановлених екологічним законодавством для попередження виникнення небезпеки від таких впливів на навколишнє природне середовище та життя й здоров’я людей. Тому відносини, що при цьому виникають, набувають характеру природоохоронних, з точки зору здійснення при цьому охорони земель, вод, атмосферного повітря, інших природних ресурсів та комплексів, а також відносин правового забезпечення екологічної безпеки громадян щодо охорони і захисту їх конституційного права на безпечне для життя та здоров’я довкілля (ст.50 Конституції України). Особливості правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту визначають види діяльності та об’єкти цієї сфери, які справляють небезпечні впливи на довкілля та які повинні врегульовуватися правовими засобами. Так, охорона навколишнього природного середовища здійснюється від: а) впливів емісії (викидів) відпрацьованих газів автомобільних двигунів; б) впливів автотранспортного акустичного та вібраційного шумів, а також електромагнітного випромінювання; в) негативного впливу, що здійснюється при забезпеченні діяльності автотранспортної мережі (зокрема, діяльність автозаправних станцій, станцій технічного обслуговування, автомобільні мийки, автотранспортні підприємства, автотранспортні шляхи тощо); д) забруднення при будівництві автошляхів; е) забруднення ґрунту; є) забруднення поверхневих та підземних вод. Екологічно небезпечна діяльність в автотранспортній галузі є спеціальною сферою правового регулювання, на яку розповсюджується система міжгалузевих нормативно-правових актів, що встановлюють засоби забезпечення екологічних вимог. До цих засобів можна віднести такі: Нормування та стандартизація. Відповідно до ст. 31 Закону України«Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 р., метою екологічної стандартизації та екологічного нормування визначено встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Таке ж положення міститься у ст. 4 Закону України«Про охорону атмосферного повітря» від 21.06.2001 p. Закон України «Про автомобільний транспорт»необхідність проведення стандартизації та оцінки відповідності на автомобільному транспорті, які забезпечують, зокрема, безпеку об’єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф, а також інших надзвичайних ситуацій (ч.1 ст.8) та сертифікації, з метою запобігання використанню транспортних засобів, надання робіт, послуг небезпечних для життя, здоров’я людини та довкілля (ч.2 ст.8). Екологічне страхування на автотранспорті. За вимогами ст. 49 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в Україні здійснюється добровільне і обов’язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування» в редакції від 04.10.2001 р., ст. 12 Закону України «Про автомобільний транспорт», до обов’язкового відноситься страхування відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу та життю й здоров’ю людей. Ліцензування екологічно небезпечної діяльності на автотранспорті. Ліцензування в автотранспортній галузі відіграє важливу роль, оскільки регулює відносини щодо використання природних ресурсів для цих потреб, зокрема, для здійснення відведення викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище пересувними джерелами. Загальні вимоги до здійснення ліцензування в сфері транспорту, зокрема автомобільного, зазначені в ст.3 Закону України «Про транспорт», відповідно до якої ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту здійснюється, зокрема, з метою охорони навколишнього природного середовища від впливу транспорту. Спеціальні вимоги щодо ліцензування видів діяльності, які становлять небезпеку для довкілля встановлені і нормами природоресурсного законодавства. Обов’язковому ліцензуванню підлягає також діяльність, пов’язана з використанням атмосферного повітря. У випадку, якщо екологічно небезпечна діяльністьна автотранспорті пов’язана з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням або транспортуванням однієї або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, що є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, автотранспорт підпадає під ознаки об’єкта підвищеної небезпеки (наприклад, при транспортуванні небезпечних вантажів), а відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р., суб’єкт господарської діяльності, у власності чи користуванні якого є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки зобов’язаний розробити декларацію безпеки, яка являє собою документ, що визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків