Урок №15

Тема  Виконання поверхневого обробітку посіву

прочитати-законспектувати

Післяпосівний обробіток під час вегетації рослин у системі догляду включає досходове й післясходове боронування, міжрядні обробітки (розпушення, підгортання). Досходове та післясходове боронування проводиться під прямими кутом до посіву, допускається пошкодження рослин не більше 10-15%. Досходове боронування виконується у фазі білої ниточки бур'янів, легкими боронами, як правило, на посівах зернових культур на 3-4 день після посіву. Післясходове боронування застосовують у фазі повних сходів культурних рослин. Під час боронування неглибоко розпушується і перемішується ґрунт, вирівнюється його поверхня, частково знищуються проростки та сходи бур'янів, ґрунтова кірка. Розрізняють зубові, сітчасті, пружинні, дискові та ротаційні борони. Робочими органами зубових борін є сталеві загострені зуби. Борони є важкі, середні та легкі. У важких борін маса з розрахунку на один зуб становить 1,6-2,0 кг, у середніх – 1,2-1,5 кг, у легких – близько 1 кг. У сітчастих борін зуби невеликі, шарнірно закріплені на рухомій рамі. Такі борони добре розпушують ґрунт, знищують молоді сходи бур'янів, майже не пошкоджують культурні рослини, що добре укорінилися. Пружинні борони розпушують ґрунт на глибину до 12 см. Використовують такі борони для обробітку полів, засмічених кореневищними бур'янами, а також на кам'янистих ґрунтах і після розкорчовування лісу. Дуже важливо проводити боронування посівів для руйнування ґрунтової кірки, особливо на важких ґрунтах, яка заважає доступу повітря, ускладнює проростання рослин. У результаті ґрунтової кірки рослини часто гинуть, сходи з'являються не дружні, що в кінцевому результаті знижує урожайність та якість посівів. Для досягнення високого ефекту в боротьбі з бур'янами необхідно обирати час роботи БПШ в сонячну погоду, що сприяє підсушуванню бур'янів. Глибина обробітку ґрунту становить 4 см. Робочими органами ротаційних борін та мотиг є диски з голчастими зубами, які вільно обертаються на валу. Використовують їх переважно для знищення на посівах ґрунтової кірки. Для розпушування міжрядь та підрізування сходів просапних культур (букетування) застосовують просапні культиватори. Культиваторами- 6 рослинопідживлювачами одночасно розпушують міжряддя і підживлюють культурні рослини. Коткуванням ущільнюють і вирівнюють поверхню ґрунту, знищують ґрунтову кірку, подрібнюють брили, які утворилися під час оранки, посилюють підняття вологи з нижніх шарів ґрунту, поліпшують контакт насіння з ґрунтом, що загалом сприяє появі рівномірних сходів. Для коткування використовують гладкі, зубчасті, кільчасті й кільчасто-шпорові котки. Мінімальна (Mini-till), або ґрунтозахисна система обробітку ґрунту. Збільшення вмісту гумусу в верхньому шарі ґрунту одна з переваг поверхневого обробітку. При застосуванні цієї системи обробітку ґрунту відбувається змішування органічних і мінеральних добрив, соломи, сидератів та інших органічних залишків з верхнім шаром ґрунту. Такий обробіток захищає ґрунт від водної та вітрової ерозії. Волога й заробка органічної маси в верхній шар ґрунту стимулює ґрунтотворний процес та нагромадження гумусу. Високий вміст гумусу попереджає появу ґрунтової кірки. Стебла соломи, які залишились на поверхні ґрунту та які не вступили в процес розпаду, залишають навколо себе аераційні канали. Мінімалізація обробітку – новий, економічно й екологічно обґрунтований напрям у науці та практиці з обробітку ґрунту, що дає змогу зменшити його розпиленість, ущільнення, скоротити енергетичні, трудові, матеріальні витрати на механізовані польові роботи, зменшенням кількості та глибини обробітків, поєднанням операцій в одному робочому процесі, за екологічно обґрунтованого застосування засобів хімізації. Багаторічними дослідженнями й виробничим досвідом доведено, що мінімалізація обробітку ґрунту доцільна за умов, коли обробіток не знижуватиме культуру землеробства, родючість ґрунту, врожайність культур і якість продукції. Основними умовами ефективного застосування мінімального обробітку ґрунту є: 1) оптимальна будова орного шару ґрунту, коли тверда фаза і пористість співвідносяться як 50:50, що є основною умовою створення оптимальних водного, теплового, повітряного та поживного режимів ґрунту; 2) наявність в орному шарі ґрунту не менш як 40% агрономічно-цінної структури, за якої в ґрунті зберігається постійно розпушений стан орного шару, від чого значною мірою залежить водний та повітряний режими ґрунту; 3) забур'яненість полів, особливо багаторічними рослинами (коренепаростковими і кореневищними), виключає можливість і доцільність мінімалізації обробітку ґрунту, однак окремі дослідження засвідчують, що система мінімального обробітку має певні переваги в боротьбі з бур'янами, зокрема з пирієм повзучим; 4) високий рівень агротехніки, чітка технологічна дисципліна на полях, своєчасне та якісне проведення всіх польових робіт; 5) науково обґрунтоване застосування інтегрованої системи захисту рослин; 7 6) врахування основних властивостей ґрунтів і біологічних вимог сільськогосподарських культур та програмування їх урожайності; 7) висока технічна озброєність господарств. За мінімального обробітку ґрунту усувається потреба в найбільш енергоємних операціях – оранці та глибокому розпушуванні. Вони, як і поверхневий та мілкий обробіток ґрунту, поряд зі зміною будови орного шару негативно впливають на ґрунт. Щорічно на оранку в країні витрачається близько 3,3 млн. т нафтопродуктів, 40% енергетичних і 25% трудових ресурсів.