Для перегляду уроків: 1) знайдіть та натисніть на назву своєї групи в календарі або в списку; 2) перейдіть за посиланням навпроти опису; 3) виконайте рекомендації по темі урока.
Тема уроку : Правила організації робочого місця та безпечні методи праці.
розробити конспект
Перед розбиранням агрегати електропостачання
очищують механічним способом.
При розбірці деталі генераторів та стартерів
(транзистори, конденсатори, реле, пластмасові деталі) потребують дбайливого
ставлення. Тому при ремонті агрегатів електропостачання повинні бути створені
умови, які забезпечують повну збереженність ремонтного фонду шляхом створення
спеціальної тари, стелажів.
Спосіб мийки, миючі засоби та помивочне обладнання
обираються із врахуванням вимог до якості мийки агрегатів та особливостей
конструкції деяких вузлів, які мають електричні обмотки та деталі з ізоляційних
матеріалів. Транзистори, діоди, резистори, конденсатори мийці не підлягають.
Для забезпечення повного очищення корпусів
генераторів та стартерів і деталей з чорних та кольорових металів
застосовується багатостадійна мийка високоефективними миючими засобами. Для
мийки дрібних деталей, що сильно забруднені смолистими відкладеннями, доцільно
застосовувати ванни з ультразвуковими генераторами.
Деталі, що мають обмотки, після миття перед
дефектацією просушують в сушильних шафах при температурі 90 – 100 °С на
протязі 3–4 годин із застосуванням вентиляції.
Дефектація деталей виконується кваліфікованими
спеціалістами. Особливу увагу приділяють перевірці деталей, що мають обмотки,
за допомогою приладів, які дозволяють перевірити їх цілісність.
В деталях агрегатів електропостачання та приладів
електрообладнання можуть виникати слідуючи дефекти:
·обриви з’єднань в місцях пайки та порушення ізоляції від механічного впливу;
·руйнування ізоляції, підгоряння контактів, обриви обмоток в місцях пайки;
·пробої транзисторів та діодів від впливу надлишкового електричного струму.
Дефекти деталей у рухомих з’єднаннях типу вал –
підшипник, обриви проводів в пошкодженнях обмоток, які виникли внаслідок
механічного впливу, усуваються пайкою, наплавкою, гальванічним нарощуванням
металу, зварюванням, механічною обробкою різанням та пластичним деформуванням.
Обмотки генераторів, стартерів, котушок, які мають
дефекти, що виникли внаслідок дії електричного струму, замінюються новими.
Після відновлення обмоток якорів та башмаків вони
підлягають контролю на відповідність параметрів, вказаних в ТУ.
Відновленні деталі поступають на комплектування,
збірку та пофарбування агрегатів. Пофарбування корпусів агрегатів
електрообладнання виконується чорною фарбою.
Після пофарбування агрегати та прилади
випробовуються та здаються на склад.
Робоче
місце — це закріплена за окремим
працівником просторова зона, оснащена засобами праці, необхідними для виконання
певної роботи.
Робочі місця
класифікують за параметрами, що наведені нарис.
Організація робочого
місця повинна сприяти максимальній ефективності процесу праці й бути гідною
людини. Вона визначає продуктивність праці працівника та її якість.
Організація
робочого місця — це система заходів щодо його
спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього
розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних
умов праці. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і
спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.
Основними напрямами в
організації робочих місць вважають:
— ефективне розміщення
устаткування, оснащення, предметів праці;
— раціональну
спеціалізацію;
— освітлення робочої
площі;
·— обслуговування;
·— умови безпечної й високопродуктивної
праці
·Крім того, важливе значення має безпека
розміщення й оснащення робочого місця.
Залежно від
спеціалізації робочого місця здійснюється його відповідне елементне
оснащення
Комплексне оснащення
робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці.
Однак не менш важливим е раціональне просторове розміщення засобів оснащення на
робочому місцітак, щоб забезпечити зручність їх
обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань
працівника, зручну робочу позу, гарний огляд робочої зони, безпеку праці,
економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями,
з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в процесі
планування робочих місць.
Тема : Розбирання
агрегатів електрообладнання і приладів
Тема уроку : Правила
організації робочого місця та безпечні методи праці.
Перед розбиранням агрегати електропостачання очищують механічним способом.
При розбірці деталі генераторів та стартерів (транзистори, конденсатори, реле, пластмасові деталі) потребують дбайливого ставлення. Тому при ремонті агрегатів електропостачання повинні бути створені умови, які забезпечують повну збереженність ремонтного фонду шляхом створення спеціальної тари, стелажів.
Спосіб мийки, миючі засоби та помивочне обладнання обираються із врахуванням вимог до якості мийки агрегатів та особливостей конструкції деяких вузлів, які мають електричні обмотки та деталі з ізоляційних матеріалів. Транзистори, діоди, резистори, конденсатори мийці не підлягають.
Для забезпечення повного очищення корпусів генераторів та стартерів і деталей з чорних та кольорових металів застосовується багатостадійна мийка високоефективними миючими засобами. Для мийки дрібних деталей, що сильно забруднені смолистими відкладеннями, доцільно застосовувати ванни з ультразвуковими генераторами.
Деталі, що мають обмотки, після миття перед дефектацією просушують в сушильних шафах при температурі 90 – 100 °С на протязі 3–4 годин із застосуванням вентиляції.
Дефектація деталей виконується кваліфікованими спеціалістами. Особливу увагу приділяють перевірці деталей, що мають обмотки, за допомогою приладів, які дозволяють перевірити їх цілісність.
В деталях агрегатів електропостачання та приладів електрообладнання можуть виникати слідуючи дефекти:
обриви з’єднань в місцях пайки та порушення ізоляції від механічного впливу;
руйнування ізоляції, підгоряння контактів, обриви обмоток в місцях пайки;
пробої транзисторів та діодів від впливу надлишкового електричного струму.
Дефекти деталей у рухомих з’єднаннях типу вал – підшипник, обриви проводів в пошкодженнях обмоток, які виникли внаслідок механічного впливу, усуваються пайкою, наплавкою, гальванічним нарощуванням металу, зварюванням, механічною обробкою різанням та пластичним деформуванням.
Обмотки генераторів, стартерів, котушок, які мають дефекти, що виникли внаслідок дії електричного струму, замінюються новими.
Після відновлення обмоток якорів та башмаків вони підлягають контролю на відповідність параметрів, вказаних в ТУ.
Відновленні деталі поступають на комплектування, збірку та пофарбування агрегатів. Пофарбування корпусів агрегатів електрообладнання виконується чорною фарбою.
Після пофарбування агрегати та прилади випробовуються та здаються на склад.
Робоче місце — це закріплена за окремим працівником просторова зона, оснащена засобами праці, необхідними для виконання певної роботи.
Робочі місця класифікують за параметрами, що наведені нарис.
Організація робочого місця повинна сприяти максимальній ефективності процесу праці й бути гідною людини. Вона визначає продуктивність праці працівника та її якість.
Організація робочого місця — це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.
Основними напрямами в організації робочих місць вважають:
— ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці;
— раціональну спеціалізацію;
— освітлення робочої площі;
— обслуговування;
— умови безпечної й високопродуктивної праці
Крім того, важливе значення має безпека розміщення й оснащення робочого місця.
Залежно від спеціалізації робочого місця здійснюється його відповідне елементне оснащення
Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці. Однак не менш важливим е раціональне просторове розміщення засобів оснащення на робочому місцітак, щоб забезпечити зручність їх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань працівника, зручну робочу позу, гарний огляд робочої зони, безпеку праці, економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями, з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в процесі планування робочих місць.
Тема уроку : Правила організації робочого місця та безпечні методи праці.
На підприємствах завершується процес ремонту сільськогосподарської техніки та приведення її в стан готовності до весняно-польових робіт. Це зумовлює максимальне напруження, перенасиченість праці, що в свою чергу призводить до помилкових дій та нехтування працівниками особистою безпекою. Повинен бути належний контроль за безпечним виконанням робіт з боку інженерно-технічного персоналу, адже понад 30% усіх виробничих нещасних випадків виникають під час ремонту машинно-тракторного парку. Ми повинні здійснити всі необхідні заходи, щоб забезпечити виробничу безпеку в сільськогосподарських підприємствах.
Нагадуємо, що „Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва” поширюються на підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування та форми власності, на підприємців та інших юридичних та фізичних осіб, які займаються технічним обслуговуванням і ремонтом машин та обладнання сільськогосподарського виробництва.
Ремонтні роботи у стаціонарних умовах повинні проводитись у пристосованих для цих робіт приміщеннях та виконуватись працівниками, що мають відповідну кваліфікацію. Робочі місця по ремонту та технічному обслуговуванню тракторів, комбайнів, двигунів та інших машин повинні бути обладнанні підйомними механізмами. Захаращування проходів і робочих місць вузлами та деталями машин, що ремонтуються, матеріалами і відходами забороняється.
До роботи на свердлильних, шліфувальних та заточувальних верстатах допускаються механізатори та інші працівники, які залучаються на період ремонту, пройшли навчання, а також інструктаж з охорони праці при роботі на даному обладнанні.
Під час обслуговування машин на підйомнику (гідравлічному, електромеханічному), на механізмі або пульті його управління повинна бути вивішена табличка з написом „Не чіпати – під машиною працюють люди”.
Згідно „Правил”, під час ремонту і обслуговування машин з високим розміщенням вузлів і деталей працівники повинні бути забезпечені стрем’янками. Застосовувати приставні драбини забороняється.
Під колеса машини, яка встановлена для ремонту або технічного обслуговування, з метою попередження її довільного руху необхідно підкласти противідкатні башмаки, включити передачу, ручне гальмо, вимкнути запалювання і перекрити подачу палива. Технічне обслуговування і ремонт машин слід проводити тільки при непрацюючому двигуні, за виключенням операцій, які потребують його роботи. Оглядові канави і естакади повинні мати направляючі для коліс машин, а також обладнані драбинами з двох боків для спуску до ями.
Перед зняттям двигуна, коробки передач, заднього моста, радіатора, паливного баку та інших агрегатів і деталей, зв’язаних з системами охолодження, змащування та живлення двигуна, необхідно попередньо злити масло, охолоджувальну рідину і паливо в спеціальні резервуари, не допускаючи їх проливання.
Забороняється: виконувати будь-які роботи з машиною, вивішеною тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо); встановлювати машину на випадкові предмети замість спеціальних підставок; знімати і ставити ресори на машинах (причепах) всіх конструкцій і типів без надійних підставок.
Кожен нещасний випадок характеризується завданою шкодою для здоров?я, втратою робочого часу, матеріальними витратами. Пам?ятаймо, що здоров?я людини являється найвищою цінністю. Тому, виконання вимог законодавчо-нормативних актів з охорони праці - це необхідність безпеки праці.
Тема : Ремонт, складання простих
з’єднань і складальних одиниць сільськогосподарських машин, тракторів,
комбайнівРемонт, складання, регулювання агрегатів
середньої складності с/г машин, комбайнів і тракторів
Тема уроку : Правила
організації робочого місця та безпечні методи праці.
На підприємствах завершується процес ремонту сільськогосподарської техніки та приведення її в стан готовності до весняно-польових робіт. Це зумовлює максимальне напруження, перенасиченість праці, що в свою чергу призводить до помилкових дій та нехтування працівниками особистою безпекою. Повинен бути належний контроль за безпечним виконанням робіт з боку інженерно-технічного персоналу, адже понад 30% усіх виробничих нещасних випадків виникають під час ремонту машинно-тракторного парку. Ми повинні здійснити всі необхідні заходи, щоб забезпечити виробничу безпеку в сільськогосподарських підприємствах.
Нагадуємо, що „Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва” поширюються на підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування та форми власності, на підприємців та інших юридичних та фізичних осіб, які займаються технічним обслуговуванням і ремонтом машин та обладнання сільськогосподарського виробництва.
Ремонтні роботи у стаціонарних умовах повинні проводитись у пристосованих для цих робіт приміщеннях та виконуватись працівниками, що мають відповідну кваліфікацію. Робочі місця по ремонту та технічному обслуговуванню тракторів, комбайнів, двигунів та інших машин повинні бути обладнанні підйомними механізмами. Захаращування проходів і робочих місць вузлами та деталями машин, що ремонтуються, матеріалами і відходами забороняється.
До роботи на свердлильних, шліфувальних та заточувальних верстатах допускаються механізатори та інші працівники, які залучаються на період ремонту, пройшли навчання, а також інструктаж з охорони праці при роботі на даному обладнанні.
Під час обслуговування машин на підйомнику (гідравлічному, електромеханічному), на механізмі або пульті його управління повинна бути вивішена табличка з написом „Не чіпати – під машиною працюють люди”.
Згідно „Правил”, під час ремонту і обслуговування машин з високим розміщенням вузлів і деталей працівники повинні бути забезпечені стрем’янками. Застосовувати приставні драбини забороняється.
Під колеса машини, яка встановлена для ремонту або технічного обслуговування, з метою попередження її довільного руху необхідно підкласти противідкатні башмаки, включити передачу, ручне гальмо, вимкнути запалювання і перекрити подачу палива. Технічне обслуговування і ремонт машин слід проводити тільки при непрацюючому двигуні, за виключенням операцій, які потребують його роботи. Оглядові канави і естакади повинні мати направляючі для коліс машин, а також обладнані драбинами з двох боків для спуску до ями.
Перед зняттям двигуна, коробки передач, заднього моста, радіатора, паливного баку та інших агрегатів і деталей, зв’язаних з системами охолодження, змащування та живлення двигуна, необхідно попередньо злити масло, охолоджувальну рідину і паливо в спеціальні резервуари, не допускаючи їх проливання.
Забороняється: виконувати будь-які роботи з машиною, вивішеною тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо); встановлювати машину на випадкові предмети замість спеціальних підставок; знімати і ставити ресори на машинах (причепах) всіх конструкцій і типів без надійних підставок.
Кожен нещасний випадок характеризується завданою шкодою для здоров?я, втратою робочого часу, матеріальними витратами. Пам?ятаймо, що здоров?я людини являється найвищою цінністю. Тому, виконання вимог законодавчо-нормативних актів з охорони праці - це необхідність безпеки праці.
Тема уроку : Правила організації робочого місця та безпечні методи праці.
розробити конспект
Під час проведення технічного обслуговування не дозволяється:
– працювати з несправною лебідкою вантажопідіймального механізму;
– установлювати й перевозити в кузові майстерні ацетиленові генератори в заправленому стані;
– використовувати відкритий вогонь у майстерні;
– під час прокручування окремих вузлів і механізмів комбайнів перебувати у зоні повітряного потоку подрібнювачів;
– працювати на агрегаті для заправки, якщо немає заземлення і передбачених засобів пожежогасіння;
– відходити від агрегату для заправки до закінчення заповнення його місткостей нафтопродуктами, а також до закінчення заправки машини, що обслуговується;
– знімати кришку бункера солідолонагнітача з надлишковим тиском солідолу;
– зливати гарячу воду й мастило із систем при працюючому двигуні.
Обслуговування й ремонт машин, що використовувалися на роботах із застосуванням пестицидів і агрохімікатів, необхідно проводити тільки після знешкодження пестицидів і агрохімікатів.
Роботи під машинами проводять на спеціальному настилі або брезенті.
При заміні лемешів плуга під польові дошки переднього й заднього корпусів підкладаються міцні дерев’яні підкладки. Заміну ножів різальних апаратів проводять вдвох, застосовуючи рукавиці.
Ремонт і технічне обслуговування платформ у піднятому стані слід проводити тільки після встановлення упора.
Буксирування несправних тракторів і самохідних машин із поля в ремонтній майстерні проводять на зчіпці або шляхом часткового навантаження на платформу чи спеціальний підйомний опорний пристрій буксирувального трактора згідно з Правилами дорожнього руху. Застосовувати для буксирування машин і знарядь канати, троси й ланцюги, які не пройшли випробування, не дозволяється.
При буксируванні із застосуванням жорсткої або гнучкої зчіпки за кермом трактора (машини), що транспортується, повинен бути тракторист (водій), крім випадку, коли конструкція жорсткої зчіпки забезпечує рух трактора (машини), що буксирується по колії буксируючого.
При буксируванні на гнучкій зчіпці у машині, що буксирується, повинні бути справні гальма і рульове керування, а при буксируванні на жорсткій зчіпці – рульове керування. Трактор (машина) із несправним рульовим керуванням буксирується шляхом його часткового навантаження. При цьому перебування в кабіні тракториста (водія) або інших осіб не дозволяється.
При буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на буксирувальній машині вмикають ближнє світло фар, а на тій, що буксирується, в будь-який час доби вмикають габаритні вогні.
У темний час доби та в інших умовах недостатньої видимості на транспортному засобі, що буксирується, повинні бути ввімкнені задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкій зчіпці ще й передні габаритні вогні.
Жорстка зчіпка підбирається з урахуванням забезпечення відстані між машинами не більше 4 м, гнучка – в межах 4-6 м. При гнучкій зчіпці зв’язувальні ланки через кожний метр позначаються сигнальними щитками або прапорцями розміром 200х200 мм.
Буксирування не дозволяється: якщо фактична маса буксируваного транспортного засобу з несправною гальмовою системою (або за її відсутності) перевищує половину фактичної маси транспортного засобу, що буксирує; під час ожеледиці; на гірських дорогах і крутих спусках на гнучкій зчіпці; якщо загальна довжина зчеплених транспортних засобів перевищує 22 м; більше одного механічного транспортного засобу або транспортним засобом із причепом.
Виконання цих вимоги техніки безпеки значно знижує вірогідність настання травмонебезпечних ситуацій і, як наслідок, – нещасних випадків на виробництві.
Тема : Розбирання
сільськогосподарських машин, тракторів комбайнів, підготовка їх до ремонту
Тема уроку : Правила
організації робочого місця та безпечні методи праці.
розробити конспект
Під час інтенсивного використання сільськогосподарської техніки на польових роботах виникає потреба в ремонті вузлів та агрегатів техніки, що вийшла з ладу у польових умовах, не доставляючи її на ремонтні бази. При цьому, працівникам, які виконують ці роботи, необхідно дотримуватися певних вимог техніки безпеки.
Для проведення технічного обслуговування машинно-тракторних агрегатів у польових умовах повинна бути виділена автопересувна майстерня або обладнана необхідним інструментом та пристроями спеціальна автомашина. Ця автомашина повинна мати справні іскрогасники та бути обладнана первинними засобами пожежогасіння згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 428 “Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння”. Майстерню для технічного обслуговування розміщують на горизонтальному майданчику, в найбільш зручному за розташуванням до машини, що буде обслуговуватися, місці, загальмовують та заземлюють.
Причіплювання мобільної електрозварювальної установки виконують підтягуванням її до буксирного пристрою мобільної ремонтної майстерні. Під’їжджати автомайстернею заднім ходом до зварювальної установки не дозволяється. При введенні електрозварювального агрегату в робочий стан його заземлюють, фіксують раму опорою, а під колеса підкладають противідкатні башмаки.
Ремонт машинно-тракторних агрегатів допускається не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.
Інструмент та пристрої для технічного обслуговування машин повинні бути справними, відповідати вимогам розділу 6 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва й забезпечувати безпеку виконання робіт.
Технічне обслуговування машин у польових умовах проводиться у світлий час доби. Дозволяється проведення технічного обслуговування в нічний час за умови достатнього штучного освітлення. У цьому випадку роботи виконуються не менше ніж двома працівниками.
Усі операції з технічного обслуговування, за винятком операцій, які обумовлені інструкціями з експлуатації заводів-виготовлювачів, виконуються при зупиненій машині, непрацюючому двигуні і вимкненому валу відбору потужності.
Під час технічного обслуговування навісні машини й знаряддя опускають на землю, педаль гальма трактора встановлюють у загальмованому положенні і блокують заскочкою, деталі, вузли та агрегати очищають від рослинних решток і забруднень.
Під час очищення машин стиснутим повітрям слід користуватися захисними окулярами й респіратором, а струмінь повітря направляти від себе.
Під час накачування шин необхідно періодично перевіряти у них тиск.
Перед піддомкрачуванням машину або знаряддя розміщують на рівному горизонтальному майданчику. Під основу домкрата підкладають дерев’яні підкладки. Під машину або знаряддя поряд із домкратом установлюють надійну підставку, яка забезпечує стійкість та запобігає падінню машини чи знаряддя. Користуватися випадковими підставками не дозволяється.
2.7. Розкласти інструмент, пристосування в зручному для користування порядку.
2.8. Шланги, які підводять охолоджувальну рідину, розмістити так, щоб вони не торкались ріжучого інструменту і рухомих частин верстата.
2.9. Відрегулювати місцеве освітлення.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Під час встановлення свердел та інших різальних інструментів та пристроїв у шпиндель верстата необхідно звертати особливу увагу на міцність їх закріплення і точність центрування.
3.2. Стружку з просвердлених отворів необхідно видаляти гідравлічним способом, магнітами, металевими гачками тощо – тільки після зупинення верстата та відведення інструмента.
3.3. Усі оброблювані на верстаті деталі, крім особливо важких, необхідно установлювати у відповідні пристосування (лещата, кондуктори тощо), які закріплюються на столі (плиті) свердлильного верстата, і кріпити в цих пристосуваннях.
3.4. Для знімання інструменту з верстата необхідно застосовувати спеціальні молотки та вибивачі, виготовлені з матеріалу, від якого під час удару не відділяються частинки.
3.5. Шпиндель з патроном повинен самостійно повертатися у верхнє положення при відпусканні штурвала подачі свердла.
3.6. Забороняється:
3.6.1. Використовувати на верстатах інструмент із забитими або спрацьованими конусами та хвостовиками.
3.6.2. Працювати на свердлильних верстатах у рукавицях, рукавичках або із забинтованими руками.
3.6.3. Утримувати виріб руками під час роботи.
3.6.4. Перевіряти рукою гостроту різальних кромок інструмента, глибину отвору та вихід свердла із отвору в деталі, а також охолоджувати свердла мокрою ганчіркою під час роботи верстата.
3.7. Під час роботи не можна близько нахилятися до шпинделя і ріжучого інструменту.
3.8. Щоб уникнути вильоту деталі, яка обробляється, деталь, лещата і пристосування повинні бути міцно закріплені на столі або фундаментній плиті.
Кріплення виконується спеціальними кріпильними деталями: болтами, які відповідають пазу стола, притискними планками, упорами та інше.
3.9. Лещата повинні бути справними, а насічка губок неспрацьована.
3.10. Установку деталей на верстаті і їх знімання з верстата необхідно виконувати тільки тоді, коли шпиндель з ріжучім інструментом знаходяться у вихідному положенні.
3.11. Вставляти чи виймати свердло або інший інструмент із шпинделя верстата дозволяється тільки після повного припинення обертання шпинделя.
Свердло із шпинделя необхідно виймати спеціальним клином, який не повинен залишатись у пазу шпинделя.
3.12. Під час заміни інструменту на багатошпиндельних головках, де при заміні руки знаходяться в зоні розташування головок, необхідно користуватися спецпідставками, які попереджують падіння головки при обриві вантажу.
3.13. Подані на обробку і оброблені деталі необхідно стійко укладати на підкладках і стелажах; висота штабеля не повинна перевищувати для дрібних деталей 0,5 м, для середніх - 1 м, для крупних - 1,5 м.
3.14. Маса і габаритні розміри деталі, яка обробляється, повинні відповідати паспортним даним верстата. Важкі деталі необхідно встановлювати і знімати за допомогою механізмів.
3.15. Звільняти деталь від строповки дозволяється після надійної установки і закріплення.
3.16. Не дозволяється свердління тонких пластинок, смуг чи інших подібних деталей без кріплення в спеціальних пристосуваннях.
3.17. Якщо виріб обертається на столі разом з свердлом, необхідно зупинити верстат і зробити необхідні поправки.
3.18. Під час свердління глибоких отворів необхідно виводити свердло з отвору для видалення стружки.
3.19. Свердлити отвори у в'язких металах необхідно спіральними свердлами зі стружкодробильними каналами.
3.20. Ріжучий інструмент необхідно підводити до оброблювальної деталі поступово і плавно, без ударів.
3.21. Під час ручної подачі свердла і при свердлінні дрібними свердлами не можна дуже сильно натискувати на важіль.
3.22. Режим різання повинен відповідати вказівкам операційної картки для оброблення даної деталі.
3.23. Не дозволяється направляти стружку на себе; стружку, яка намотується на оброблювану деталь і ріжучий інструмент, необхідно видаляти спеціальним інструментом при непрацюючому верстаті.
3.24. Шпинделі, які не беруть участь в роботі на багатошпиндельних верстатах, необхідно огородити.
3.25. Змінні шестерні повинні бути закриті кожухами.
3.26. Не дозволяється обдувати стиснутим повітрям верстат і деталь, яка обробляється.
3.27. При свердлінні крихких металів, якщо на верстаті відсутні захисні пристосування, необхідно користуватися захисними окулярами або запобіжним щитком з прозорого матеріалу.
3.28. Верстат необхідно зупинити у разі:
- відходу від верстату;
- тимчасового припиненні роботи;
- прибирання, змащення, чистки верстата;
- підтягування болтів, гайок та інших з'єднувальних деталей верстата;
- установки, вимірювання, заміни деталі.
- перевірки і зачистці ріжучої кромки інструменту;
- зняття і натягнення ременів шківа верстата.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вимкнути верстат, відключити його від електромережі.
4.2. Упорядкувати робоче місце, прибрати з верстата стружку, пристосування, очистити верстат від бруду, витерти і змастити частини, що труться; скласти готові деталі і заготовки.
4.3. Прибрати інструмент у відведене для нього місце.
4.4. Зняти спецодяг, помити обличчя, руки з милом; при можливості, прийняти душ.
4.5. При здачі зміни доповісти зміннику і керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Негайно зупинити верстат, відключити електроенергію, огородити небезпечну зону, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.
5.2. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, необхідно надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
5.4. Надання першої медичної допомоги:
5.4.1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
5.4.2. Перша допомога при пораненні:
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах:
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.
Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Надання першої допомоги при теплових опіках:
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.5. Перша допомога при кровотечі:
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.
5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.
Тема уроку : Виконання
робіт на свердлильних верстатах
Розробити конспект
Існує інструкція що до виконання робіт на свердлильних верстатах
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 1.1.10-1.04-01 “Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями”.
1.3. За даною інструкцією свердляр інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та свердляра.
1.4. Власник повинен застрахувати свердляра від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я з вини власника, він (свердляр) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції свердляр несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи на свердлильних верстатах допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли відповідне навчання, медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.
1.7. Свердляр, який користується при роботі вантажопідіймальними механізмами, повинен пройти спеціальне навчання і мати відповідне посвідчення.
1.8. Свердляр повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Утримувати своє робоче місце в чистоті і порядку.
1.8.3. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
1.8.4. Користуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту.
1.8.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.
1.8.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.9. Головні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на свердляра:
- захаращеність робочого місця;
- частини верстата і деталі, що обертаються;
- деталі, заготовки та їх осколки, стружка, а також інструмент, які вилітають.
- різальний інструмент;
- підвищена температура оброблюваних деталей та інструменту.
- ураження електричним струмом;
- підвищені рівні шуму, вібрації.
1.10. Свердляр забезпечується спецодягом і засобами індивідуального захисту:
- костюм віскозно-лавсановий;
- черевики шкіряні;
- окуляри захисні;
- під час установки і зняття великогабаритних деталей додатково: рукавиці комбіновані.
1.11. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.
1.12. Верстати повинні приводитись у дію та обслуговуватись тільки тими особами, за якими вони закріплені.
1.13. Ремонт верстатів повинен виконуватись спеціально призначеними особами.
1.14. Біля кожного верстата повинна бути вивішена табличка із зазначенням особи, яка відповідає за експлуатацію.
1.15. Для зняття, установлення деталей або заготовок масою більше 20 кг необхідно використовувати підйомно-транспортні механізми, обладнані спеціальними пристроями (захватами).
1.16. Мастильно-охолоджувальні рідини повинні мати відповідний дозвіл Міністерства охорони здоров'я.
1.17. Гачки для видалення стружки повинні мати гладкі рукоятки та щиток, що запобігає порізам рук стружкою.
Не дозволяється користуватися гачками з ручкою, яка має форму петлі.
Тема уроку: Тема уроку: Правила організації робочого місця та безпечні методи праці.
На підприємствах проводиться певний комплекс заходів з охорони праці, які мають на меті забезпечити безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Однією з складових частин охорони праці є техніка безпеки. Її призначення - за допомогою організаційних і технічних заходів та засобів захистити працюючих від травм. Найважливішими умовами безпеки праці є: створення максимально безпечних конструкцій механізмів і машин, раціональна організація виробництва, навчання працюючих безпечним методам і прийомам праці. Безпечні методи і прийоми праці передбачаються в правилах і нормах, розроблених для всіх галузей виробництва. Робітник, який не пройшов інструктаж по техніці безпеки, до роботи не допускається.
Іншу значну частину охорони праці становить виробнича санітарія. Її мета - забезпечити санітарно-гігієнічні умови праці, які не допускають шкідливих впливів на організм людини, і тим самим попередити професійні захворювання (захворювання, пов'язані з шкідливим впливом умов праці).
Охорона праці також повинна забезпечувати пожежну безпека. Для цього розроблені системи запобігання пожежам і пожежної захисту, тобто комплекс заходів, спрямований на попередження пожеж, і прийоми і засоби боротьби з вогнем у разі виникнення пожежі.
Тема уроку: Правила
організації робочого місця та безпечні методи праці деталей
за 12-14 квалітетами 11-12 квалітетами (4-5-м класами точності) (5-6-м класами точності)
Для успішного вирішення виробничих завдань недостатньо розташовувати сучасним обладнанням, інструментами, пристосуваннями і кваліфікованими кадрами робітників. Потрібно певним чином організувати праця на підприємстві: правильно розподілити завдання; встановити раціональні пропорції між видами праці; у відповідності з цим доцільно розставити виконавців і створити їм нормальні умови роботи; вміло поєднувати особисті і колективні інтереси і т.д. Вирішенню цих завдань покликане сприяти наукова організація праці (НОП).
Наукова організація праці - це система організації трудових процесів на виробництві і управління виробництвом, заснована на обліку соціальних, економічних, психофізіологічних і інших факторів.
Метою НОТ є: створення умов для збереження здоров'я трудящих; правильне використання робочої сили; вдосконалення методів і прийомів праці; поліпшення організації і обслуговування робочих місць, дільниць, цехів; підвищення кваліфікації кадрів; удосконалення планування, нормування і оплати праці; розвиток творчої ініціативи працівників.
Наукова організація праці повинна охоплювати усі ланки і ділянки виробництва - від усього підприємства в цілому до індивідуального робочого місця. Стосовно до професії слюсаря НОТ охоплює всі види слюсарних робіт і організацію робочих місць для їх виконання.
Технологія слюсарної обробки містить ряд основних операцій, таких, як розмітка, рубання, виправлення і гнуття металу, різка металів, обпилювання, свердління, зенкування, зенкерування, зенкування і розгортання отворів, нарізування різьби, клепання, притирання і доведення, пайка та ін. Більшість цих операцій відноситься до обробки металів різанням.
Для виконання слюсарних робіт організовується робоче місце слюсаря.
Робочим місцем називається певний ділянку виробничої площі цеху, дільниці або майстерні, закріплений за даними робітником (або бригадою робітників) і призначений для виконання певної роботи.
Основним видом устаткування на робочому місці слюсаря; для виконання слюсарних робіт є слюсарний верстак ( 4). Він представляє собою спеціальний стіл, який повинен бути міцним і стійким. Каркас 3 верстака зазвичай роблять зварної конструкції із сталевих труб або сталевого куточка. Кришку (стільницю) 4 виготовляють з дощок товщиною 50-60 мм (з дерева твердих порід) і покривають листовим залізом товщиною 1-2 мм, лінолеумом або фанерою. Краї стільниці окантовують бортиком, щоб з неї не скочувалися деталі. Під стільницею мають висувні ящики //, розділені на ряд комірок для зберігання в" певному порядку інструментів, дрібних деталей і документації. Крім ящиків для різних інструментів і пристосувань, на верстаті встановлюють спеціальні полички /. Верстат обов'язково забезпечують захисним екраном з металевої сітки з чарунками не більше 3 мм або з прозорого плексигласу для оберігання оточуючих від можливого відльоту дрібних шматочків металу в процесі роботи, наприклад при рубанні металу. Для кращого освітлення робочої поверхні верстата (особливо це необхідно при виконанні точних робіт, вимірювання деталей, читанні креслень та іншої технічної документації) на ньому встановлюється світильник місцевого освітлення . Іноді до ніжці верстата кріплять сидіння ; коли сидіння не використовують, його засовують під верстак.
При виконанні більшості слюсарних робіт необхідно міцно закріплювати оброблювану заготовку. Для цієї мети на слюсарному верстаку встановлюють спеціальне затискне пристосування - слюсарні лещата. В залежно від характеру виконуваної роботи використовують стуловые, паралельні або ручні лещата.
Стуловые лещата отримали свою назву від способу кріплення їх на дерев'яній основі у вигляді стільця. Надалі вони були пристосовані для кріплення на верстаках.
Стуловые лещата виготовляються з кованої сталі і складаються з рухомий і нерухомої губок. На кінці нерухомої частини лещат знаходиться лапа для кріплення лещат до столу. При цьому подовжений стрижень закладають в дерев'яну основу і кріплять скобою. Губки зрушують, обертаючи важелем / гвинт , що має прямокутну різьбу. Розсовують губки за допомогою плоскої пружини при вивінчіваніі з гайки гвинта .
Розміри слюсарних лещат визначаються шириною губок і розкриттям (розлученням) їх. Стуловые лещата виготовляються з шириною губок від 100 до 180 мм з найбільшим розкриттям губок від 90 до 180 мм.
Перевагою стуловых лещат є простота конструкції і висока міцність. Недоліки їх полягають у наступному: робочі поверхні губок не у всіх положеннях паралельні один одному; при затиску вузькі оброблювані заготовки захоплюються тільки верхніми краями губок, а широкі - тільки нижніми; не забезпечується міцність закріплення; губки лещат при затиску врізаються в оброблювану деталь, утворюючи на її поверхні вм'ятини.
Стуловые лещата використовуються зазвичай при виконанні грубих важких робіт, пов'язаних із застосуванням ударного навантаження: при рубанні, клепці, згинанні металу.
У паралельних лещатах губки переміщаються паралельно одна інший. По влаштуванню паралельні лещата поділяються на неповоротні і поворотні.
Ширина губок непрворотных паралельних лещат може складати від 60 до 140 мм, а найбільше розкриття губок - від 45 до 180 мм.
Поворотні паралельні лещата виготовляються з шириною губок 80-140 мм і розкриттям їх 65-180 мм.
Основною перевагою паралельних лещат перед стуловыми є те, що вони дозволяють більш щільно затиснути оброблювану заготовку. Крім цього, поворотні паралельні лещата дають можливість закріпити деталь під певним кутом.
Ручні слюсарні лещата застосовуються при обпилюванні і свердлінні, для закріплення невеликих деталей або заготовок, які незручно чи небезпечно тримати руками.
Найбільше застосування мають шарнірні ручні лещата. Їх пристрій наочно видно на малюнку. Ширина губок лещат 36-56 мм і розкриття 28--55 мм.
В залежності від; характеру виконуваних слюсарних робіт робоче місце слюсаря оснащується самими різними пристосуваннями, робочим i і вимірювальним інструментом, які будуть розглянуті при вивченні слюсарних операцій, для виконання яких вони призначені.
З точки зору наукової організації праці повинні бути виконані наступні основні вимоги до робочого місця слюсаря:
точно визначений та закріплений перелік робіт на робочому місці; визначено комплект основного обладнання, пристроїв та інструментів для їх розміщення і зберігання на робочому місці
здійснено раціональна планування робочого місця, рятує робітника від зайвих і утомливих трудових рухів і забезпечує зручну робочу позу і безпеку роботи.
В цілях економії трудових рухів і м'язових зусиль при їх виконанні все обладнання на робочому місці ділять на предмети постійного і тимчасового користування, за якими закріплюють певні місця зберігання і розташування.
Предмети, якими користуються частіше, розташовуються в межах досяжності лівої і правої рук, зігнутих у лікті . Предмети, використовуються рідше, кладуть далі, але не далі досяжності вільно витягнутих рук при нахилі корпусу вперед (до верстата) не більше 30°. По можливості уникають такого розміщення обладнання, яке вимагає при роботі поворотів і особливо нагинання корпусу, а також перекладання предметів із однієї руки в іншу.
На підприємствах проводиться певний комплекс заходів з охорони праці, які мають на меті забезпечити безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Однією з складових частин охорони праці є техніка безпеки. Її призначення - за допомогою організаційних і технічних заходів та засобів захистити працюючих від травм. Найважливішими умовами безпеки праці є: створення максимально безпечних конструкцій механізмів і машин, раціональна організація виробництва, навчання працюючих безпечним методам і прийомам праці. Безпечні методи і прийоми праці передбачаються в правилах і нормах, розроблених для всіх галузей виробництва. Робітник, який не пройшов інструктаж по техніці безпеки, до роботи не допускається.
Іншу значну частину охорони праці становить виробнича санітарія. Її мета - забезпечити санітарно-гігієнічні умови праці, які не допускають шкідливих впливів на організм людини, і тим самим попередити професійні захворювання (захворювання, пов'язані з шкідливим впливом умов праці).
Охорона праці також повинна забезпечувати пожежну безпека. Для цього розроблені системи запобігання пожежам і пожежної захисту, тобто комплекс заходів, спрямований на попередження пожеж, і прийоми і засоби боротьби з вогнем у разі виникнення пожежі.
Слюсар виконує слюсарне оброблення та приганяння
деталей в межах 11-12 квалітетів (4-5-го класів точності) із застосуванням
універсальних пристроїв. Складає, регулює та випробовує вузли і механізми
середньої складності та виконує слюсарне оброблення за 7-10 квалітетами (2-3-м
класами точності). Розмічає, шабрує, притирає деталі та вузли середньої складності.
Виконує елементарні розрахунки з визначення допусків, посадок та конусності.
Запресовує деталі на гідравлічних та гвинтових механічних пресах. Випробовує вузли та
механізми, які складає на спеціальних установках. Усуває дефекти, які виявлені під час
складання та випробовування вузлів і механізмів. Регулює зубчасті передачі з
установленням заданих кресленнями та технічними умовами бокових та
радіальних зазорів. Виконує статистичне та динамічне балансування
відповідальних деталей простої конфігурації на спеціальних балансувальних
верстатах з іскровим диском, призмах та роликах. Паяє різними припоями.
Складає складні машини агрегатів та верстатів під керівництвом слюсаря вищої
кваліфікації. Керує підіймально-транспортним устаткуванням з підлоги. Стропує
та ув’язує вантажі для підіймання, пересування, установлення та складування.
Повинен знати: будову та принцип роботи вузлів, механізмів та верстатів,
які складає, технічні умови на їх складання; механічні властивості металів, які
обробляє, та вплив термічного оброблення на них; види заклепочних швів та
зварних з’єднань та умови забезпечення їх міцності; склад туго- і легкоплавких
припоїв, флюсів, протрав та спосіб їх готування; будову середньої складності
контрольно-вимірювальних інструментів та пристроїв; правила заточування та
доведення складного інструменту; допуски та посадки, квалітети (класи точності)
та параметри шорсткості (класи чистоти оброблення), способи розмічання деталей
середньої складності.
