Урок №12

 Тема уроку:Вимоги до комплектування машинно-тpактоpних агpегатiв для обробітку посівів сільськогосподарських культур

У сільськогосподарському виробництві застосовуються переважно агрегати двох видів: рухомі й стаціонарні. Відповідно до виконуваних технологічних процесів агрегати можна поділити на такі групи: ґрунтообробні, посівні й садильні, агрегати для догляду за рослинами, збиральні, агрегати для меліоративних робіт, для полезахисних заходів та агрегати для виконання транспортних робіт. Крім того, агрегати поділяються на групи відповідно до виконуваних операцій: для оранки, культивації, сівби, збирання зернових культур тощо. Залежно від типу приєднання сільськогосподарських машин-знарядь до машини-двигуна розрізняють причіпні, напівначіпні, начіпні й самохідні агрегати.

Причіпним називається агрегат, машина-знаряддя якого має власну ходову частину, що повністю сприймає масу цієї машини.

Напівначіпний — це агрегат, у якого частину маси робочої машини сприймає трактор, а решта маси припадає на ходовий апарат самої машини.

Начіпним називається агрегат, у якого машина-знаряддя навішена на трактор, тобто в транспортному положенні агрегату масу машини повністю сприймає трактор.

Самохідним називається агрегат, двигун і передавальний механізм якого встановлені на шасі робочої машини. Такий агрегат виконує певні технологічні процеси або операції.

Залежно від складу машин агрегати поділяють на прості й комплексні. Агрегат, який виконує тільки одну операцію (оранку, культивацію, боронування тощо), називається простим (К-701 + ПТК-9-35). Комплексним називається агрегат, призначений для виконання різнорідних операцій, послідовних за своїм характером (збирання з одночасним лущенням, культивація з одночасним боронуванням і сівбою).

Агрегати, в яких машини-знаряддя розташовані симетрично відносно осі симетрії, називаються симетричними (наприклад, агрегат, що складається з трактора МТЗ-80 і сівалки СУПН-8). Якщо машини в агрегаті розташовані несиметрично, він називається несиметричним (силосозбиральний агрегат, що складається з трактора Т-150К і комбайна КСС-2,6)

 Вимоги до комплектування машинно-тpактоpних агpегатiв

Для забезпечення високої продуктивності й економічності використання машинно-тракторного парку потрібно правильно комплектувати агрегати, враховуючи при цьому агротехнічні вимоги до якості виконуваних операцій і ступінь завантаження трактора як основні умови правильного агрегатування.

Правильно скомплектований агрегат має:

·        задовольняти вимоги агротехніки при високій якості виконання робіт;

·        забезпечувати раціональне використання машин з найвищою продуктивністю і найменшою витратою палива й мастильних матеріалів, тобто зниження затрат праці й коштів на виконання механізованих робіт при виробництві сільськогосподарської продукції;

·        створювати необхідні умови для роботи наступних агрегатів і забезпечувати вимоги охорони праці обслуговуючого персоналу в період виконання технологічних операцій.

Для обґрунтування складу агрегату треба визначити оптимальну кількість у ньому машин, знати тягові властивості трактора (шасі) й тягові опори сільськогосподарських машин-знарядь при раціональних режимах роботи.

Культиваторні агрегати комплектуються культиваторами й призначені для розпушування поверхні ґрунту на глибину до 12 см і глибокого розпушування на глибину до 25 см і більше, знищення бур'янів, внесення в ґрунт мінеральних добрив, підгортання й нарізування поливних борозен.

За призначенням розрізняють культиватори для суцільного обробітку ґрунту й просапні.

До культиваторів для суцільного обробітку ґрунту відносять парові культиватори, призначені для догляду за парами й передпосівного обробітку ґрунту, культиватори-плоскорізи для розпушування стерньових полів на глибину до 16 см, штангові культиватори для знищення кореневищних бур'янів, культиватори-розпушувачі, садові й лісові культиватори. Просапними називають культиватори, які призначені для міжрядної обробки посівів з метою розпушування ґрунту й знищення бур'янів, проріджування рослин у рядках, підгортання й нарізування поливних борозен. До просапних відносять також більшу групу культиваторів-рослинопідживлювачів, призначених для підживлення рослин мінеральними добривами в період росту.

Просапні культиватори, які пристосовані для виконання передпосівного обробітку ґрунту, а також для догляду за посівами з міжряддями різної ширини, називають універсальними.

Тракторні культиватори виготовляють навісними й причіпними.

До культиваторів висувають низку основних агротехнічних вимог.

При суцільному обробітку ґрунту поверхня поля повинна бути рівною, без гребенів і борозен.

Розпушування ґрунту повинне відбуватися без виносу вологих шарів на поверхню, без розпилення часток або їхнього ущільнення.

Відхилення від заданої глибини — не більше ±1 см.

Робочі органи культиватора повинні знищувати не менше 98–99 % бур'янів і не пошкоджувати рослин.

Посівні агрегати класифікуються за способом агрегатування з тракторами, за призначенням і за способом сівби.

За способом агрегатування із тракторами сівалки можуть бути причіпними й навісними.

За призначенням посівні агрегати поділяються на такі групи:

·        для посіву зернових культур, включаючи зернові сівалки із пристосуванням для висіву мінеральних добрив, насіння трав та інших культур (зерно-тукові, зерно-трав'яні);

·        для посіву просапних культур (кукурудзи, буряку, бавовнику); лляні, овочеві; спеціального призначення (лісові, лугові, парникові).

За способом сівби розрізняють рядкові, узкорядні, гніздові, квадратно-гніздові, пунктирні (точного висіву) і розкидні (для насіння трав і добрив) сівалки.

Залежно від призначення, до посівних агрегатів висуваються різні вимоги. Агрегати для висіву зернових культур повинні висівати насіння різних зернових і бобових, проса, а також інших культур, близьких за розмірами насіння до зернових, із заданими нормами висіву.

Сівалка повинна рівномірно розподіляти насіння по посівній площі. Висівальні апарати сівалки повинні забезпечувати рівномірний висів насіння.

Відхилення загального висіву від заданої норми допускається не більше ±3 %. Середня нерівномірність висіву між окремими висівальними апаратами не повинна перевищувати для зернових культур 3 %, а для бобових — 4 %.

Сошники сівалки повинні спрямовувати насіння на ущільнене дно борозни, на однакову глибину й загортати його вологим шаром ґрунту. Відхилення від заданої глибини закладення має не перевищувати ±1 см. Наявність на поверхні поля незагорнутого насіння не допускається. Поверхня поля після проходу сівалки повинна бути рівною, борозенки й гребені не повинні перевищувати 2-3 см.

Кукурудзяні квадратно-гніздові сівалки повинні забезпечувати висів однакової кількості насіння. Ушкодження насіння кукурудзи допускається не більше 1,5 %. Усі сошники повинні висівати групи насіння одночасно, на однаковій відстані одна від одної в поздовжніх і поперечних рядках.

Бурякові пунктирні сівалки повинні розміщати не менше 80 % одиночних насінин на заданих відстанях. Кількість пропусків не повинна перевищувати 2 %, а подрібнення насіння — 0,5 %. Глибина закладення коливається від 2 до 5 см. Відхилення від заданої глибини допускається не більше ±1 см.