Тема уроку: Контроль якості роботи при роздаванні та заготівлі кормів
Основними факторами інтенсифікації виробництва продукції тваринництва і переходу до прогресивних технологій є удосконалення систем виробництва кормів. Науково встановлено і на практиці підтверджено, що лише за повноцінної і збалансованої годівлі сільськогосподарські тварини здатні максимально реалізувати свій генетичний потенціал продуктивності. Вважається, що молочна продуктивність корів на 55-60% визначається рівнем та повноцінністю годівлі, тоді як частка впливу породи становить 25-30%, а спосіб утримання та технології – 15-20%. В умовах інтенсифікації тваринництва організація годівлі базується на наукових положеннях про сучасні системи оцінювання поживності кормів, розробка яких дає змогу обгрунтовано складати збалансовані раціони та об'єктивно оцінювати ефективність використання поживних речовин в організмі тварин. Здоров'я, продуктивність та відтворна здатність тварин значно залежать від якості і придатності кормів до згодовування. Дисципліна «Зберігання та контроль якості кормів» вивчає товарне та господарське оцінювання кормів. При виробництві, зберіганні та реалізації кормів державними заготівельними організаціями товарну оцінку їх здійснюють за стандартами, в яких викладено вимоги до якості кормів, умов їх зберігання, транспортування; правила приймання, методи оцінки. Стандартизація кормів передбачає вимоги до конкретного корму по якісним показникам та розподіл кормів за класами в залежності від їх якості. Критеріями якості для більшості кормів є органолептичні показники (вид, колір, запах), показники хімічного
складу (вологість, сирий протеїн, сира клітковина та ін.), присутність домішок, ураженість шкідниками, ураженість корму грибами та плісенню). Стандартизація кормів дає змогу об'єктивно контролювати якість, полегшує їх добір і купівлю, усуває можливість заготівлі недоброякісного корму, регулює взаємні розрахунки постачальників із споживачами. Якість кормів – це сукупність властивостей, які зумовлюють нешкідливість їх та здатність задовольняти потреби тварин у поживних речовинах. Важливим показником, що характеризує якість корму, є концентрація енергії в 1 кг сухої речовини. Поживні речовини кормів – це органічні та мінеральні речовини (білки, жири, вуглеводи, макро- і мікроелементи, вітаміни та ін..), необхідні для годівлі тварин. Головною умовою зростання виробництва тваринницької продукції є інтенсифікація кормовиробництва і підвищення якості кормів до рівня вимог не нижче стандарту 1-го класу. Система заготівлі кормів базується на таких принципах: - найбільш повне збереження в них поживних речовин; - використання комплексу машин, що забезпечує збирання і заготівлю кормів у найбільш стислі строки і без втрат; - забезпечення економії енерговитратності заготівлі, переробки і використання кормів; - спорудження дешевих і надійних сховищ кормів; - підвищення поживності кормів за рахунок удосконалення технології їх підготовки до згодовування; - оперативна зміна однієї технології заготівлі кормів на іншу у випадку зміни погоди чи умов збирання культур; - зернові корми необхідно використовувати у вигляді комбікормів, що на 15-20% підвищує їх поживність і відтворювальну здатність племінних тварин; - згодовування кормів у вигляді кормосуміши забезпечує зростання на 9-16% продуктивності тварин і на 25-35% знижує енерговитрати. Змінюючи кількість і властивості кормів та техніку годівлі, можна впливати на живлення – посилювати чи уповільнювати перетворення певних речовин у процесі обміну й забезпечувати таким чином утворення тваринами відповідної продукції – молока, м'яса, вовни, яєць запрограмованої якості.Виходячи з цього, технолог з виробництва і переробки продукції тваринництва повинен вміти визначати поживність кормів і оцінювати їх якість з метою забезпечення підвищення рівня виробництва та зниження собівартості продукції тваринництва.
Немає коментарів:
Дописати коментар